8–9 квітня 2011 р.,  в Соборі святої Софії в Римі відбулися великопосні реколекціії для молоді, організовані Інститутом Святого Климента Папи (УКУ). Дні духовної віднови розпочались 8 квітня Літургією Напередосвячених дарів. Реколектант - владика Діонісій (Ляхович), Апостольський Візитатор для українців греко-католиків в Італії та Іспанії. У перший день духовної віднови особливий наголос реколектанта був звернений на те, що Великий Піст – особливий час в якому слід зосередитись на двох головних духовних істинах: «1) Господь зійшов з неба на землю, і прийняв те все, що є людське, включаючи страждання, тривогу і смерть. Він дійшов до самого пекла, щоб звідтіль нас вирвати. 

2) Христос спас людину, але спасіння не може довершитись без нашої відповіді. Тому необхідно залишити стару людину з її пожадливостями (влади, слави, багатства, життєвих насолод)  та прийняти спосіб життя, який приніс нам Ісус Христос (ділення собою і своїм, служіння, відчуття присутності іншого, слухання один одного, тобто сопричасного життя). Цей перехід від старої до нової людини розпочинається з моменту Хрещення, через яке кожен має залишити стару людину і дати себе потопити в воді. Вода - це символ очищення та переходу від смерти до життя. Хто охрещується, стає "любим сином Бога Отця", приймає Боже синівство й може кликати "Авва! Отче!". Отож, вода очищає, а також символізує смерть і життя. Символіка занурення у воду означає передусім очищення серця (пор. Євр. 10, 22), а не тільки тіла. Поринанням у воду вмирає стара людина, а виринає нова - Божа дитина. Іншими словами, через Хрещення ми починаємо жити у Христі - через Святого Духа. Життя у Христі  - це безнастанний процес уподібнення до Нього і щоденне преображення людини, дорога любови, яка завжди переходить через хрест та переміну з одного способу життя на інший, що відбувається через постійне покаянна. Що ж таке покаяння? Грецькою мовою звучить як «метаноя» – означає всеціле змінення ментальности та діяльности, повнісну віднову життя.

У другий день реколекцій перша наука була зосереджена на тематиці духовної боротьби зі спокусами, на зразок  боротьби самого Ісуса Христа.

В наступній науці мова йшла про модель християнського життя. «Ця модель приходить до нас через Христа від Пресвятої Трійці.  Цією ідеєю наповнена ікона "Трійця" Рубльова, де ми бачимо один престіл, одну чашу любові, по суті речі одне коло любові. Три особи (Отець, Син і Дух Святий), але одне коло любові. Отже, Бог – це Любов. Бог є один у Любові. Тому Ісус дає нам нову заповідь, «Щоб ви любили один одного, як я вас полюбив» (Йо15,12). Божа любов є тільки одна. Це та сама, що єднає Трійцю, та сама, яка єднає Ісуса з його учнями, і ця сама, що єднає нас в одну, Соборну Церкву, і цією самою любов’ю ми любимо Бога» - наголосив владика Діонісій. 

В четвертій науці ішла мова про Євхаристію життя: «Євхаристія життя виявляється в тисячах малих і великих жестах любови, таких як: подяки, прощення, поздоровлення, вітання, усмішки… Живучи у Христі,  справжній християнин недужих лікує, голодних годує, в’язнів відвідує, подорожніх приймає, жертвує себе для свого брата чи сестри, й передусім для тих, що потребують милосердя, прощення, заохоти… І тільки ті, що практикують життєву Євхаристію, можуть брати участь а Євхаристійній відправі “без суду й осудження ”».

А в останній науці мова була вже про саму відправу Євхаристії – Божественну Літургію, яка є завершенням Євхаристії життя, де небо єднається зі землею, де єднається наша жертва з жертвою Ісуса Христа, де Дух Святий сходить на нас і на освячені дари, і робить усіх нас тілом Христовим, Божим народом, Церквою. Божественна Літургія – це вічне «тепер» благодати Господа нашого Ісуса Христа, любови Бога Отця і причастя Святого Духа.

Дух Святий у вічному «тепер» сходить на молільників і на Святі Дари і їх освячує (епіклеза), роблячи всіх одним святим народом – разом з Патріархами, Пророками, Апостолами, Мучениками… мертвими і живими – аж до повноти часу, коли все наново повернеться до Господа» – сказав владика Діонісій.

Прес-служба УГКЦ в Італії