У дусі сопричастя та єдності 6 травня цього року на парафії Св. влкмч., побідоносця і чудотворця Юрія, м. Реджіо Емілія в гостях у о. Михайла Хром’янчука відбулися чергові регіональні збори душпастирів регіону Емілья Романья.

Зустріч розпочалася молитвою Часу Третього, після якого Владика Діонісій, Апостольський візитатор для українців в Італії, привітав усіх присутніх отців. Опісля з вступним словом до всіх присутніх звернулися о. Михайло Бойко, координатор регіону Емілья Романья та о. Володимир Волошин, Пасторальний координатор для українців в Італії. Серед присутніх були отці з регіону: о. Михайло Хром’янчук; о. Михайло Корцеба; о. Василь Вербіцький; о. Андрій Мацьків; о. Володимир Медвідь; о. Віктор Двикалюк та о. Василь Романюк. Найголовнішими темами, які розглядалися були питання: що найкраще сприяє сопричастю/єдності нашої Церкви в її глобальному вимірі та конкретному, в Італії. Біблійно-богословський фундамент єдності і сопричастя? Які є виклики (внутрішні та зовнішні) для нашої єдності і сопричастя УГКЦ в Італії? Що нас ідентифікує як єдину церкву? Еклезіологічний та екуменічний аспект. На що вартує звернути увагу нам усім (єпископ-священик-вірний) щоб зміцнювати різні частини тіла нашої Церкви в Італії та свідчити про єдність усій церковній спільноті? Пасторальний аспект.

В часі зборів Владика Діонісій підкреслив випадок з Св. Апостолом Томою, який не доторкався до ран Христа, а одразу сказав: «Господь мій і Бог мій». «Саме тут, коли вони (Апостоли) є зібрані на молитві, сходить Святий Дух. І тому Дух Божий єднає. Св. Дух дає їм силу проповідувати. Він є тим, який говорить в імені Ісуса Христа. Підвалиною наших спільнот є Пресвята Трійця. Церква, як говорить ІІ Ватиканський Собор, - це є сопричастя Любові; це народ зібраний в ім’я Отця і Сина і Св. Духа. Тому Св. Трійця є зразком сопричастя для нас. Отець нічого не робить через себе, а посилає Ісуса, Ісус нічого не робить від себе, а слухає отця і посилає Св. Духа, а Св. Дух нічого не робить від себе самого, лише те, що Отець Йому повідає і те, що Ісус Йому говорив. Отже, де є один Дух, Божий Дух, Дух Любові, Дух Життя, Дух Істини, тут є основа. І тому Св. Дух єднає. Нашою метою є сопричастя в Пресвятій Тройці. Тому треба відновити ту базу. Ми хрестилися в ім’я Отця і Сина і Св. Духа, тому маємо і діяти в ім’я цієї Любові. Правдива зустріч з Богом веде нас до зустрічі з ближнім, веде нас до пошани природи. Немає більшої Любові ніж той, хто віддає. Тому коли ти маєш правдивий зв'язок з Богом, то ти маєш і правдивий зв'язок з ближнім, з природою, і ти пізнаєш, хто ти є. Ми себе впізнаємо коли ми є в зв’язку з ближніми». Також о. Володимир Волошин наголосив, що церква, як спільнота любові, більша ніж будь-яка будівля. «А що сприяє нашому сопричастю – це зустріч. Це зустріч з нашою спільнотою вірних, з нашою спільнотою братів. Тому це є великим благословенням. Самотність є самогубством. А зустріч спасає» - зазначив о. Володимир.

В підсумку обговорень цих важливих тем, як сопричастя та єдність, були підготовлені декілька питань, які розглядатимуться на наступних загальних зборах душпастирів у місяці жовтні цього року. Наголошувалося на важливості регіонального сопричастя на різних рівнях. Під кінець зборів о. Володимир Волошин пригадав усім присутнім отцям про декілька визначних подій нашої УГКЦ, які матимуть місце в вересні та жовтні цього року, а саме: з 1 по 10 вересня – Синод усіх Єпископів УГКЦ в Римі; 15 вересня – проща до Флоренції за участю Блаженнішого Святослава, Глави нашої Церкви та всіх єпископів УГКЦ.

Підготував о. Василь Романюк