14 травня 2020 р. Б. з ініціативи Блаженнішого Святослава, Глави УГКЦ відбулася вже друга zoom-конференція із душпастирями Італії. Цього разу – двох пасторальних регіонів УГКЦ в цій країні: північно-західного, який охоплює 4 регіони: Vale d’Aosta, Piemonte, Lombardia та Liguria та північно-східного, який охоплює 3 регіони: Veneto, Trentino Alto Adige та Friuli Venezia Giulia.

Після вступного слова владики Діонісія, делегата ad omnia Апостольського Екзархату для українців візантійського обряду, які проживають в Італії, Блаженнішого Святослава від імені всіх священників цих регіонів із 50-літнім Ювілеєм привітав о. Олександр Товт, регіональний координатор північно-західного пасторального регіону.

Опісля всі священники представили для Блаженнішого ситуацію на місцях їхнього служіння в цьому нелегкому часі на протязі уже майже 2,5 місяців карантину у цій частині Італії. Йшлося передовсім про проблеми безробіття, з яким стикнулося багато наших заробітчан, особливо ті, які працюють у сферах торгівлі, ресторанного бізнесу, прибирання тощо. Важкою також є праця наших жінок-доглядальниць, багато з яких за увесь час карантину часто не могли навіть вийти з дому через заборону самими роботодавцями зі страху перед потенційною можливістю зараження.

Служителі поділились також своїм досвідом служіння в такій непростій ситуації, без можливості реальної зустрічі на спільній молитві наших спільнот. Також про те, як кожен за допомогою різних засобів сучасної комунікації намагається бути близько з людьми через спілкування в групах watsapp, viber, facebook, zoom, як також через звичайні телефонні розмови.

Блаженніший Святослав висловив щиру подяку всім отцям за витривалість та служіння у таких непростих обставинах. Священник, за словами Глави УГКЦ, для наших людей є таким «ґенератором» чи підживленням оптимізму, надії. Тоді людям хочеться жити і перебороти будь-які труднощі. Очевидно, що наша Надія – в Бозі, якщо ми віримо в Господа Бога, тоді ми маємо на Кого надіятися, що можна все перетривати.

Первоієрарх привітав душпастирів з тим, що вони витримали цей «час затвору». Періоду, в якому Господь Бог немовби «заставив» нас подивитися самим на себе докладніше: «Хто я є такий». Заглянути у свій внутрішній духовний світ і, завдяки Богові, змогти перейти цей час самотності. Але також, як можливість бути сам-на-сам із Господом Богом.

Глава Церкви подякував священнослужителям за душпастирський досвід, який вони першими пережили на півночі Італії в таких складних обставинах, що стало також певним взірцем та скарбом для усієї нашої Церкви: щоб не робити таких самих помилок і користати з позитивного досвіду Церкви в Італії.

За словами Блаженнішого, наступний етап – виходу із карантину – буде не менш відповідальним і складним від того, який ми пережили будучи в затворі. Бо коли нас знерухомили, то нам може бути просто і легко, але коли нам знову дають можливість рухатись, то може бути досить непросто і відповідально.

Далі Патріарх виокремив кілька позитивних моментів цього, безперечно складного періоду карантину.

По-перше, рівень спілкування в середині нашої Церкви, наших громад, зріс. Ми між собою почали більше говорити, більше спілкуватися – і це на різних рівнях. Ми справді могли бути більше разом, навіть молитися он-лайн. Але сьогодні назріває великий голод за Святими Тайнами. Церква не може не уділяти Святих Тайн. Тому потрібно активно заохочувати наших людей до повернення до участі у Святих Тайнах – особливо Сповіді та Євхаристії, можливо навіть уділення Святого причастя поза Літургією в окремих випадках, якщо, наприклад, когось не відпускатимуть на Літургію.

По-друге, в цей перехідний час виходу з карантину наше служіння мало би набрати більш індивідуального характеру. Через певні обмеження зі сторони уряду, державних законів, зі сторони роботодавців чи навіть самих людей через страх бути зараженим. Тому потрібно дати людям нагоду для зустрічі зі священником навіть попри неможливість бути на Службі Божій. Для багатьох – це буде справді єдиним виходом у даній ситуації.

По-третє, карантин залишить також багато різних проблем, особливо психологічного характеру. Це можуть бути різні фобії та страх не тільки перед церквою, а й взагалі – перед зустріччю з іншою людиною, оскільки навіть на підсвідомому рівні можуть бачити перед собою потенційного носія коронавірусу. Якось потрібно помогти людям перестати боятися інших людей. Тому дуже важливо з нашого боку, як душпастирів, дати простір для людей для того, щоб просто могти їх вислухати. Якщо навіть до цього часу хтось робив це он-лайн, проте не всі люди мають довір’я он-лайн говорити. Тому потрібно створити простір для таких людей, особливо якщо громади невеликі: чи то в церкві, чи то пройтись з людиною на природі, зберігаючи соціальну дистанцію. Блаженніший заохотив до того, щоб дуже уважно слухати тих людей, оскільки тільки в особистій зустрічі, може відкритись те, що людина насправді переживає.

Блаженніший Святослав звернув особливу увагу на те, щоби шукати різні способи допомогти людям, які втратили роботу чи переживають інші складні життєві моменти тут, в Італії. Бо не завжди повернення в Україну – на даний момент – може бути найкращим виходом із їхньої ситуації. Дуже часто їх не дуже радо чекають, а сусіди чи навіть родичі наставлені по-ворожому. Окрім того, безробіття в нашій державі зросло на 43% і тому їхнє повернення на даний час може бути дуже болючим. Проте, якщо їм допомогти тут, на місці, то вони пізніше будуть опорою для своїх рідних в Україні.

На завершення Отець і Глава УГКЦ попросив передати усім нашим вірним в Італії особисте вітання. Щоб усі пам’ятали про те, що вони для нашої Церкви є найбільшим скарбом. Саме тому ми будемо намагатися їм послужити, як тільки зможемо.

Вкінці зустрічі Владика Діонісій подякував Блаженнішому Святославу за теплу та братерську розмову та повідомив усіх учасників про призначення о. Юрія Іванюти відповідальним у надзвичайних ситуаціях від нашої Церкви в Італії, завданням якого має бути організація групи з кількох священників для координації допомоги нашим людям в Італії.

Довідка щодо душпастирів та громад обох північних регіонів УГКЦ в Італії:

1. Північно-західний регіон – Vale d’Aosta, Piemonte, Lombardia та Liguria:

о. Олександр Товт – регіональний координатор (Pavia, Voghera);

о. Василь Філяк (Brescia, Salò, Palazzo sull’Oglio, Pisogne, Desenzano);

о. Ігор Голинський (Torino, Biella, Aosta);

о. Юрій Іванюта (Novara, Arona, Borgomanero, Borgosesia, Omegna);

о. Мартин Борис Хабурський (Varese, Meda);

о. Ігор Крупа (Milano);

о. Віталій Тарасенко (Genova, Savona, Chiavari);

о. Іван Гобела (Sanremo);

о. Василь Марчук (Bergamo);

о. Василь Щербак (Como).

2. Північно-східний регіон – Veneto, Trentino Alto Adige та Friuli Venezia Giulia:

о. Ярослав Чайківський – регіональний координатор (Venezia, Treviso);

о. д-р. Августин Баб’як (Trento, Rovereto, Cavalese, Merano, Bolzano);

о. Ігор Боярський (Padova, Este);

о. Іван Чверенчук (Chioggia, Thiene, San Donà di Piave);

о. Іван Іванів (Latisana, Sacile);

о. Юрій Ходань (Belluno, Montebelluna, Conegliano Veneto, Vittorio Veneto);

о. Василь Кишенюк (Vicenza, Bassano del Grappa);

о. д-р. Андрій Кулієвич (Pordenone, Portogruaro);

о. Роман Пельо (Udine).