В неділю, 27 вересня 2020 року, Католицька церква відзначатиме 106-й Всесвітній день мігранта та біженця.

«Як Ісус Христос, змушені втікати». Прийняти, захистити, підтримати та інтегрувати внутрішньо переміщених осіб  – такою є тема цьогорічного Послання Папи Франциска на Всесвітній День мігранта і біженця.

У цьогорічному Посланні Папа Франциск передусім пригадує про душпастирський виклик, який стоїть перед Церквою і, на який ми покликані дати відповідь чотирма дієсловами: прийняти, захистити, підтримати й інтегрувати.

Нижче подаємо повний текст послання в українській мові. Апостольський Екзархат УГКЦ в Італії в цей день доручає душпастирям під час Літургії додати до Сугубої ектенії також ось ці додаткові прошення:

Ще молимось за всіх мігрантів, біженців, переселенців, скитальців світу, за всіх тих, які втратили рідних, помешкання, майно, за всіх, які пережили та й надалі переживають досвід непевності, покинутості, марґіналізації та відкинення через COVID-19, щоб Господь Бог благословив їхній шлях, укріплював їх у вірі та зберіг перед нещастями і трагедіями, Господи вислухай і помилуй.

Ще молимось за всіх українських мігрантів, що скитаються по світі в пошуках кращої долі і на важких роботах поневіряються, за добробут і злагоду в їхніх сім’ях і родинах. Ще молимось за Боже благословення для всіх наших братів і сестер, що тут та по цілій Італії проживають, за здоров’я і спасіння їх.

Послання Папи Франциска

на 106-ій Всесвітній день мігранта і біженця

Неділя 27 вересня 2020 року

(скорочено)

За матеріалами VaticanNews

У цьогорічному Посланні Папа Франциск передусім пригадує про душпастирський виклик, який стоїть перед Церквою і, на який ми покликані дати відповідь чотирма дієсловами: прийняти, захистити, підтримати й інтегрувати. Відтак Святіший Отець закликає до дії, пропонуючи глибоко застановитися над шістьма парами дієслів, які відповідають дуже конкретним діям нашого душпастирського служіння і, які є пов’язані між собою причинно-наслідковим зв’язком:

1. пізнавати, щоб зрозуміти
2. наблизитись, щоб служити
3. вислухати, щоб примиритися
4. ділитися благами, щоб зростати
5. залучати, щоб сприяти
6. співпрацювати, щоб розбудовувати

Отож, Як приймати, захистити, підтримати та інтегрувати внутрішньо переміщених осіб?

Sei coppie di verbi che corrispondono ad azioni molto concrete della pastorale dei migranti, legate tra loro in una relazione di causa-effetto.

1. Пізнавати, щоб зрозуміти

Conoscere per comprendere

Коли йдеться про мігрантів і переміщених осіб, дуже часто зупиняємося на числах. Але не йдеться про числа, йдеться про людські особи! Виходячи їм назустріч, пізнаватимемо їх, а пізнаючи їхні історії, зможемо їх краще зрозуміти. Наприклад, та нестабільність, яку ми пережили внаслідок пандемії, є елементом, постійно присутнім у житті переміщених осіб.

Quando si parla di migranti e di sfollati troppo spesso ci si ferma ai numeri. Ma non si tratta di numeri, si tratta di persone! Se le incontriamo arriveremo a conoscerle. E conoscendo le loro storie riusciremo a comprendere. Potremo comprendere, per esempio, che quella precarietà che abbiamo sperimentato con sofferenza a causa della pandemia è un elemento costante della vita degli sfollati.

2. Наблизитись, щоб служити

Farsi prossimo per servire

Необхідно стати ближнім, аби послужити. Численні побоювання та упередження спонукають нас зберігати дистанцію від інших, часто заважаючи ставати ближніми для них, щоби з любов’ю їм послужити. Наблизитися до ближнього часто означає наразитися на небезпеку, чого нас навчили численні лікарі, медсестри й медбрати протягом останніх місяців. Це перебування близько з метою послужити виходить за межі чистого почуття обов’язку; найбільший приклад цього нам залишив Ісус, коли вмив ноги Своїм учням: скинув одіж, став навколішки й забруднив руки (пор. Ів. 13, 1-15).

È necessario farsi prossimo per servire. Le paure e i pregiudizi – tanti pregiudizi – ci fanno mantenere le distanze dagli altri e spesso ci impediscono di “farci prossimi” a loro e di servirli con amore. Avvicinarsi al prossimo spesso significa essere disposti a correre dei rischi, come ci hanno insegnato tanti dottori e infermieri negli ultimi mesi. Questo stare vicini per servire va oltre il puro senso del dovere; l’esempio più grande ce lo ha lasciato Gesù quando ha lavato i piedi dei suoi discepoli: si è spogliato, si è inginocchiato e si è sporcato le mani (cfr Gv 13,1-15).

3. Вислухати, щоб примиритися

Ascoltare per riconciliarsi

Любов, яка примирює та спасає, починається зі слухання. В сучасному світі втрачається звичка слухати. Однак, лише через смиренне та уважне слухання можемо по-справжньому примиритися. У 2020 році протягом багатьох тижнів на наших вулицях панувала тиша. Драматична й тривожна тиша, яка, однак, дала нам нагоду почути послання тих, які є найуразливішими, шукачів притулку й нашої важкохворої планети. І, слухаючи, маємо слушну нагоду для того, щоби примиритися з ближнім, з багатьма відкинутими, зі собою самими, з Богом, Який ніколи не втомлюється пропонувати нам Своє милосердя.

L’amore, quello che riconcilia e salva, incomincia con l’ascoltare. Nel mondo di oggi si sta perdendo l’attitudine ad ascoltare. Ma è solo attraverso un ascolto umile e attento che possiamo arrivare a riconciliarci davvero. Durante il 2020, per settimane il silenzio ha regnato nelle nostre strade. Un silenzio drammatico e inquietante, che però ci ha offerto l’occasione di ascoltare il grido di chi è più vulnerabile, degli sfollati e del nostro pianeta gravemente malato. E, ascoltando, abbiamo l’opportunità di riconciliarci con il prossimo, con tanti scartati, con noi stessi e con Dio, che mai si stanca di offrirci la sua misericordia.

4. Ділитися благами, щоб зростати

Condividere per crescere

Божим наміром не було, щоб ресурси нашої планети приносили користь лише декому. Пандемія нагадала нам про те, що всі ми пливемо в одному човні. Опинитися в ситуації спільних тривог і побоювань ще раз показало нам, що ніхто не спасається наодинці. Аби насправді зростати, мусимо зростати разом, поділяючи те, що маємо, як той юнак, який передав Ісусові п’ять хлібів і дві риби… Й цього вистачило для п’яти тисяч людей (пор. Ів. 6, 1-15)!

Dio non ha voluto che le risorse del nostro pianeta fossero a beneficio solo di alcuni. La pandemia ci ha ricordato come siamo tutti sulla stessa barca. Ritrovarci ad avere preoccupazioni e timori comuni ci ha dimostrato ancora una volta che nessuno si salva da solo. Per crescere davvero dobbiamo crescere insieme, condividendo quello che abbiamo, come quel ragazzo che offrì a Gesù cinque pani d’orzo e due pesci… E bastarono per cinquemila persone (cfr Gv 6,1-15)!

5. Залучати, щоб сприяти

Coinvolgere per promuovere

Властиво це і зробив Ісус у зустрічі із жінкою при криниці в Самарії: Господь наблизився, вислухав, промовив до серця, попровадив до істини й перемінив її у благовісницю доброї новини. Порив служити іншим, іноді, заважає нам розгледіти їхнє багатство. І якщо прагнемо дійсно посприяти людям, яким допомагаємо, ми повинні залучати їх і вчиняти головними дійовими особами власного визволення. Й ця пандемія нагадала нам про важливість співвідповідальності і про те, що лише завдяки внескові всіх можна здолати кризу.

Così infatti ha fatto Gesù con la donna samaritana: Il Signore si avvicina, la ascolta, parla al suo cuore, per poi guidarla alla verità e trasformarla in annunciatrice della buona novella. A volte, lo slancio di servire gli altri ci impedisce di vedere le loro ricchezze. Se vogliamo davvero promuovere le persone alle quali offriamo assistenza, dobbiamo coinvolgerle e renderle protagoniste del proprio riscatto. La pandemia ci ha ricordato quanto sia essenziale la corresponsabilità e che solo con il contributo di tutti è possibile affrontare la crisi.

6. Співпрацювати, щоб розбудовувати

Collaborare per costruire

Будувати Боже царство є спільним обов’язком всіх християн. І тому необхідно навчитися співпрацювати, не піддаючись спокусам заздрощів, незгод і поділів. Щоби зберегти спільний дім і вчинити його дедалі більше схожим до оригінального Божого задуму, ми повинні докладати зусилля на користь міжнародної співпраці, глобальної солідарності та місцевих зусиль, нікого не виключаючи.

Costruire il Regno di Dio è un impegno comune a tutti i cristiani e per questo è necessario che impariamo a collaborare, senza lasciarci tentare da gelosie, discordie e divisioni. Per preservare la casa comune e farla somigliare sempre più al progetto originale di Dio, dobbiamo impegnarci a garantire la cooperazione internazionale, la solidarietà globale e l’impegno locale, senza lasciare fuori nessuno.

Кінцева молитва

Отче, Ти ввірив святому Йосифові найцінніше – Дитя Ісуса та Його Матір, аби він захистив їх від небезпек і погроз лиходіїв. Дай також і нам відчути його захист і допомогу. Вчини, щоб він, переживши страждання втікача з приводу ненависті могутніх, зміг втішити й захистити всіх тих братів і сестер, які через війни, бідність та нуджу залишають свої домівки і свою землю, вирушаючи в дорогу як біженці в безпечніші місця. Допоможи їм за його заступництвом, знайти сили, щоби прямувати вперед, втіху серед смутку й мужність у випробуваннях.

Подай же тим, які їх приймають, трохи ніжності цього праведного й мудрого батька, який любив Ісуса як свого сина та підтримував Марію протягом всього шляху. Нехай же він, що заробляв на хліб працею своїх рук, зможе забезпечити тих, у кого життя відібрало все, й дати їм гідність праці та спокій домівки. Просимо цього в Тебе через Ісуса Христа, Твого Сина, Якого святий Йосиф врятував, втікаючи до Єгипту, і за заступництвом Діви Марії, Яку він любив як вірний обручник згідно з Твоєю волею. Амінь.