У неділю, 25 листопада 2012 року, українську парафію Свв. Сергія і Вакха в Римі відвідав Брат Андреа зі спільноти Тезе. Брат Андреа прибув до української громади, щоб представити молитовну спільноту Тезе саме напередодні європейської зустрічі молоді, яка відбудеться у Римі з 28 грудня 2012 року по 2 січня 2013 року.

Цю зустріч європейської молоді готує спільнота Тезе разом з Римською єпархією. В ці дні на «паломництво довіри на землі», розпочате Братом Роже наприкінці 1970-их, у Римі зберуться десятки тисяч молодих людей.

Наша українська церква Свв. Сергія і Вакха в ці дні стане одним із місць, де молодь з різних країн Європи приходитиме на спільні молитовні зустрічі, які будуть провадити брати і волонтери спільноти Тезе. З України планується приїзд понад трьох тисяч молодих людей.

Учасники з Європи та інших куточків світу будуть поселені у сім’ях та спільнотах, як католицького віросповідання, так і інших присутніх у Римі та околицях віросповідань. Вони будуть запрошені приєднатись до паломництва до гробів апостолів та до катакомб, щоб помолитись у великих базиліках і зустрітись з Папою Венедиктом XVI.

У посланні, яке Папа Венедикт XVI адресував для молоді, що зібралась у Берліні на минулій європейській зустрічі, Святіший Отець написав: «Святіший Отець хоче висловити вам радість, яку він матиме, зустрічаючи вас у наступному році на 35-й європейській зустрічі «паломництва довіри на землі». Рим тепло привітає вас!»

За матеріалами:http://www.ukr-parafia-roma.it

Про спільноту Тезе

Усе почалось 1940 року, коли 25-літній брат Роже покинув Швейцарію, країну де народився, щоб жити у Франції, звідки походила його мати. Роками він важко хворів, страждаючи від туберкульозу; під час тривалої хвороби у нього визріло покликання створити спільноту.

Коли почалася Друга Світова Війна, брат Роже був переконаний, що він повинен, незволікаючи, допомагати людям у біді, так як це робила його бабуся під час Першої Світової Війни. Маленьке село Тезе, де він оселився, знаходилося близько до воєнної лінії демаркації, що розділяла Францію на дві частини. Таке місце було зручним для переховування біженців, що втікали від війни. Друзі з Ліону радо давали адресу Тезе людям, що шукали притулку.

Завдяки скромній позиці брат Роже зумів купити у Тезе будиночок з прибудовами, де роками ніхто не проживав. Він попросив одну зі своїх сестер, Женев’єву, допомогти йому приймати людей. Серед біженців, яким вони надавали притулок, були євреї. Матеріальні ресурси були обмежені. Не було водопровідної води, тому по питну воду їм доводилося ходити до сільської криниці. Їжа була простою, найчастіше супи, що варилися з кукурудзяної муки, яку задешево купували у млині неподалік.

Щоб не створювати тиску на тих кого він приймав, брат Роже молився наодинці; він часто ходив до лісу поблизу будинку, щоб поспівати, аби ніхто з біженців, а особливо євреї та невіруючі не почувалися незручно, Женев’єва пояснювала кожному з них, що для тих, хто хоче помолитися, краще робити це наодинці у своїй кімнаті.

Батьки брата Роже, дізнавшись що їхній син та дочка наражали себе на ризик, попросили друга родини, відставного французького офіцера, приглядати за ними. Восени 1942 року він попередив, що їх викрили, і що їм усім слід негайно виїхати. До кінця війни брат Роже мешкав в Женеві. Саме там він започаткував спільне життя із першими братами. Згодом вони зуміли повернутися до Тезе в 1944 році.

1945 року один молодий юрист з цих околиць створив товариство, що опікувалось дітьми, осиротілими у час війни. Цей чоловік запропонував братам прийняти деяких з них в Тезе, але спільнота брятів не могла опікуватися дітьми. Отож брат Роже попросив свою сестру Женев’єву повернутись і подбати про них. Вона стала для них як мати. По неділях брати також приймали німецьких полонених, ув’язнених у таборі неподалік.

Поступово інші молоді чоловіки прибували і приєднувалися до групи. А на Пасху 1949 року семеро братів назавжди присвятили себе життю разом у цілковитій простоті та целібаті.

В спокою і тиші під час зими 1952-53 рр. засновник спільноти написав Правила Тезе для братів «Основи, що уможливлюють спільне життя».

Сьогодні Спільнота Тезе налічує понад сто братів, католиків та з різних протестантських конфесій із близько 30-ти країн світу. Таким чином, саме існування спільноти є конкретним знаком примирення між розділеними християнами і народами.

Брати живуть лише зі своєї праці. Вони не приймають пожертв. Також вони не приймають особистих спадків на власний рахунок, спільнота роздає це найбіднішим.

Деякі брати приєдналися до людей, які живуть у несприятливих умовах та страждали від бідності й розділення. Ці маленькі групи братів живуть в Азії, Африці і Південній Америці. Вони поділяють життєві умови тих, хто їх оточує, намагаються бути тією любов’ю серед нужденних людей, вуличних дітей, в’язнів, вмираючих, покинутих та зранених розбитими, нещасливими стосунками.

З роками число відвідувачів Тезе продовжує зростати, все більше молодих людей почали прибувати сюди. Сестри згромадження святого Андрія, міжнародної католицької спільноти, заснованої сім століть тому, група сестер-урсулянок з Польщі, сестри Св. Віцента Павла допомагають у деяких обов’язках, зокрема у зустрічі людей.

Проповідники різних Церков також приїздять до Тезе. Спільнота вітала у себе Папу Івана Павла ІІ, Архиєпископа Кентерберійського, православних митрополитів, чотирнадцять лютеранських єпископів Швеції, численних пасторів зі всього світу.

Починаючи з 1962 року брати і молоді люди з Тезе постійно відвідували країни Східної Європи, завжди зберігаючи обачність і обережність, щоб бути ближче до тих, хто був ув’язнений у власних кордонах.

Брат Роже помер 16 серпня 2005 року, у 90-річному віці. Його вбили під час вечірньої молитви. Брат Алоїс, якого брат Роже обрав своїм наступником багато років тому, тепер є настоятелем спільноти.

За матеріалами:Taizé