У суботу, 18 травня 2013 р., вірні УГКЦ м.Перуджіа відзначили десяту річницю від дня заснування церковної спільноти.

Урочисту Літургію у цей день, очолив у місцевому храмі св. Антонія Преосвященний владика Діонісій Ляхович, Апостольський Візитатор для українців греко-католиків в Італії та Іспанії, у співслужінні о. Ігора Крупи, капелана громади, о. Марка Семегена, Пасторального координатора для українців в Італії, о. Ігора Данильчука, капелана громади УГКЦ м. Казерти, та ієрм. Еманнуїла, студитського уставу, та диякона Валентина Федишина, ЧСВВ, з Рима.

Молитовно розділити радість ювілею прибули також представники Архідієцезії Перуджі: о. Паоло Джульєті, Генеральний вікарій, та о. Мауро Пеше, директор Архідієцезального центру міжрелігійного та екуменічного діалогу.

За давнім українським звичаєм перед богослужінням дорогих гостей зустрічали хлібом та сіллю. У цей день прозвучало багато теплих та сердечних привітань на адресу прихожан та о.Ігора Крупи. Зокрема перед початком богослужіння до присутніх звернувся Генеральний вікарій о. Паоло, під час проповіді Владика Діонісій і насамкінець Пасторальний координатор о. Марко.

«Це так багато значить коли в твоєму місті є церква де правиться на твоїй рідній мові, підтримується твоя культура. Десять років, не багато, але і не мало, змінюються душпастирі, вірні - одні їдуть додому, інші приїжджають на їх місце...

Значну, якщо не найбільшу роль в громаді відіграє парох о. Ігор Крупа, який як добрий але строгий батько має підхід до кожного, в одних відкриває таланти, інших вміє вислухати і дати корисну пораду. Це й не дивно що кожної суботи на Літургію приходить понад двісті вірних» - діляться розповідями прихожани церковної громади.

На проповіді владика Діонісій пригадав про символізм хліба у Божественній Літургії як жертви нашого життя: «У Літургії наш матеріальний хліб, який приноситься тут із ваших пожертв - пожертв, для яких ви докладаєте багато фізичної праці та труду, перемінюється у Тіло і Кров Господню. Кожен християнин запрошений до того, щоб увійти в історію хліба і зі свого життя створити життєву Євхаристію: вмирати для свого "Я", ділити свій хліб та служити ближньому. Така Євхаристія життя проявляється в тисячах малих і великих жестах любові, таких як: подяки, прощення, поздоровлення, вітання, усмішки... І тільки ті, що практикують життєву Євхаристію, можуть брати участь у Євхаристійній відправі "без суду й осудження"».

Також владика Діонісій поділився духовною наукою про значення Неділі жінок Мироносиць, так як саме на неділю 19 травня випадало це свято. "Ці жінки ідуть до гробу щоб намастити пахощами мертве тіло Ісуса Христа і по дорозі журяться, хто їм відкотить камінь від гробу, але прибувши на місце, знаходять камінь відкочений і гріб порожній. Живий не потребував уже, щоб Його шукали поміж мертвими, Нетлінний не потребував уже тлінного мира, але прийняв щиру любов жінок-мироносиць, учинивши їх першими благовісницями і свідками Його воскресіння. Жінки ішли з плачем, а знайшли радість, більшу за будь яку радість. Ішли, несучи в руках миро, а знайшли невимовний мир серця. Ішли, щоб виявити любов, а самі отримали любов. Приклад жінок мироносиць показує, як багато тепла, співчуття і любові Господь вклав у душу жінки, яка завдяки цьому, здатна на великі справи любові та самопожертви, якщо буде жити у Христі і з Христом, як заповідає апостол, «в нетлінності душі, лагідної та мовчазної» (1 Петр. 3, 4). Служіння іншим є ознакою справжнього християнства, адже сам Христос прийшов у цей світ, щоб служити і віддати Своє життя. Хто служить іншому, той звіщає новий спосіб життя, є християнином, та вже є тим самим благовісником Воскресіння. Хто хоче служити той не зважає на життєві проблеми, хоч би які великі камені були, вони відкочуються служінням.

І тут бачиться роль жінки у Церкві. Вона є першою, щоб піти і послужити і тим самим є першою благовісницею християнського способу життя, благовісницею надії Воскресіння. І саме теперішня українська еміграція відзначається тим, що виїхали жінки, не тільки, щоб заробити "копійку", але бути мироносицями, піклуватися старшими людьми, і свідчити християнську цінність служіння у секуляризованому європейському суспільстві" - зазначив зокрема владика Діонісій.

По завершенні Служби Божої лунали слова подяки владиці Діонісію і священикам, які співслужили, за спільне богослужіння. Окрема подяка лунала для хору. Вітали і вірних з м.Терні та м.Сполето, які завітали на свято.

Опісля відбулося мировання і роздача іконок на згадку про душпастирський візит Апостольського візитатора.

Ювілейне свято завершилося спільним обідом, а опісля вірні мали нагоду потанцювати під чудові українські пісні, які підготував для гостей гурт "Розмай" з Неаполя.

Лемеха Віра, м.Перуджа