У травні, коли природа-мати виряджає свою доню-землю в пишному уборі весняних квітів у дорогу життя та радості, люди висловлюють подяку материнській самопожертві і відзначають «День Матері». Всі українські матері південно-італійського міста Казерти чекали на це свято. Минулого року їх забавляли народні артисти України: Павло Дворський та Ірина Зіньковська, а цьогорічні святкування 19 травня 2013 року принесли ще більшу радість, тому що свято матерям підготували, учні недавно заснованої української школи «Золотоуст».

 Яке є призначення кожної матері, як не діти? Задля кого мати іде на різноманітні чужинецькі муки, як не задля дитини? Кого мати хотіла би найбільше пригорнути до свого страждучого серця на своє свято, як не свою дитину? Батьки раділи, що їх на чужині вітали не артисти чи запрошені з України дитячі колективи, але їхні рідні діти.

В актовому залі школи, прикрашеному українськими вишивками, запанувала велика тишина, коли учениця почала молитися «Молитву за Матір». Кожен із присутніх пригадав свою маму, котра в даний момент знаходиться поруч тут, в Італії, або в далекій всім - рідній Україні:

Мати Божа! Вчуй дитину,

Вчуй, прийми молитву цю.

Пошануй в здоров’ї й щасті

Рідну матінку мою.  

З кожним виступом, з кожним наступним віршиком, сценкою, діалогом матері з дитиною, чи піснею, легендами, прислів’ями про маму – усі присутні наповнювалися благодатною силою від дітей, яких ангели «на небі повсякчас бачать обличчя Небесного Отця» (Мт 18:10). Де матір є найбільш зосереджена та схвильована як не у той момент, коли її дитина декламує вірш? Яка вона є щасливою, коли її дітям аплодує увесь зал? Де є більша радість мами як не там, де вона бачить, що її дитина показує на усі люди власний талант?

Ще якихось кілька місяців назад, до відкриття в Казерті української школи «Золотоуст», матері чули від своїх дітей тільки «Мама, ауґурі!», а сьогоднішнім святом під час звучання проникливої української пісні «Рідна мати моя» діточки підходять до своєї рідної замученої чужиною мами і кажуть: «МАМО, я Вас вітаю з святом!». Дарують своїм матерям квітку і кажуть: «Я люблю Вас, МАМО, і дякую, що Ви мене народили!». Школярі дають своїм матерям листівки-привітання, які стали самими найдорожчими подарунками, бо цю відкритку зробила її рідна дитинка, бо на ній вона написала рідними українськими буквами «З святом матері».

Після прекрасних виступів про любов до рідної мами, до рідної церкви, до рідної неньки-України діти підходять до своїх матерів і на слова пісні «Як я малим збирався на весні» запрошують їх до українського танцю. Хто танцює із своїм школяриком, хто витирає сльози, хто тішиться своїм сином чи донькою.

А інша мати пригортає подаровану квітку до серця і плаче за своєю рідною дитиною, яку залишила такою маленькою на Україні, задля якої покинула рідний дім, село-місто, але, з іншої сторони, тут, в Казерті, у чужих дітях – бачить своїх дітей, молиться за них, радіє ними і чекає з нетерпінням тої найбажанішої хвилини – обійняти своїх рідних діточок на Україні.

Настоятель місцевої громади о. Ігор Данильчук подякував директорові школи – Лідії Михайлівній Шапар та усім вчителям, які організували це свято, а найбільшу подяку висловив українським матерям, які, незважаючи на гіркі обставини чужини, не позбавили себе найбільшого щастя та багатства – БУТИ МАМОЮ. Подякував, що вони народили дітей і тут, в українській школі «Золотоуст», учні мають можливість розвинути свої, Богом дані дари, і тішити нас нашою багатовіковою українською культурою.

Кульмінацією свята було об’єднання матерів із їхніми дітьми на сцені і всі як один тішилися, фотографувалися, співали:

А сорочка мамина біла-біла,

А сорочка мамина серцю мила.

А сорочка мамина зігріває,

Я її до серденька пригортаю.

По завершенню мистецької частини всі пішли до церкви на Божественну Святу Літургію та на Маївку, щоб помолитися у цей місяць травень до Єдиної для всіх Небесної Неньки – Богородиці Марії. 

Адміністрація української школи в м. Казерта «Золотоуст»

Контактні телефони: +39 3498808907; 3880770713

Фоторепортаж: Софія Грига