У суботу, 22 червня 2013 р., відбувся душпастирський візит Апостольського Візитатора до громади УГКЦ м. Равенни. При вході до храму св. Івана Хрестителя, наданого для позачергових богослужінь українській громаді УГКЦ місцевою Італійською церквою, найменші парафіяни, які у цей день приступили до торжественного першого Св. Причастя,  зустрічали Архієрея із хлібом та сіллю.

Після цього усі процесійно перейшли до престолу, де відбулася зустріч Владики Діонісія з Архієпископом Равенни Монс. Лоренцо Ґіззоні (LorenzoGhizzoni), який прибув до української громади, щоб привітати її з 10-ти літнім ювілеєм. У подячному слові Апостольський Візитатор висловив признання Монс. Лоренцо за братерську гостинність та допомогу українським іммігрантам, звернувши увагу на парадокс, в якому опинилися українці: «Люди з країни, яка може нагодувати хлібом цілу Європу, вимушені заробляти на «хліб насушний» у різних країнах Західної Європи, зокрема в Італії».

О 14-ій годині розпочалася Архієрейська Божественна Літургія. З Владикою Діонісієм співслужили  о. Віктор Двикалюк, капелан української громади, Монс. Алберто Граціані (Mons. AlbertoGraziani), Генеральний Вікарій Равенської дієцезії, та o. Джіно  Троетто (PadreGinoTroetto), член Згромадження св. Карла, Парох храму св. Івана Хрестителя. Дияконуваав диякон Валентин Федишин, ЧСВВ. На богослужіння прибуло біля 70-ти вірних.

На початку проповіді Владика Діонісій подякував італійським священикам та привітав о. Віктора і громаду із 10-ти літнім ювілеєм. Після цього Архієрей поділився духовними роздумами з нагоди Празника Зіслання Святого Духа: «Святий Дух – це третя Божа особа, яка єднається з Отцем і Сином в одного Бога через Любов. Бог є єдиний у любові. Любов – це початок і кінець усього. Любов – це первинне слово, через яке все було створене, і все, що створене, не було створене без нього (пор. Йо ). Ця Любов – це життя, мир, доброта. Саме Дух Святий нам дає життя і любов і після Хрещення ми були помазані Святим Духом, прийняли Його печать, тому ми маємо керуватись любов’ю і добротою. Сьогодні просімо, щоб цей Дух Божий зійшов до нашого серця, до наших сімей і громад, Церков. Просімо, щоб всі дали себе провадити цим Духом, щоб Він подавав нам свої дари, і Його плоди помножувались у наших серцях. Але ми запрошені пам’ятати, що Дух Святий – це Дух свободи. Він не прийде до нас, якщо наше серце буде замкнене для Нього, якщо наше серце є повне гніву, ненависті, злоби і всякої іншої гріховної нечисті. Щоб прийняти Духа Святого, належить очистити своє серце від усякої нечисті. А коли Дух Святий прийде до нас, дати йому свободу, щоб нас провадив, де Він хоче, і говорив через нас, як Він хоче. Слід пам’ятати, що піддаватись проводові Святого Духа, це не значить отримувати тільки духовні солодощі. Він може нас хрестити духом і вогнем, давати всякі випробовування, щоб довести нас від тілесної людини до духовної».

Після Літургії відбулось мировання та зустріч із вірними, а відтак, насамкінець, - святкова трапеза для всіх членів громади.

Прес-служба УГКЦ в Італії